Новий тиждень розпочався зі знайомства дітей з різноманітністю праці людини. Для діток ця тема є одночасно і складною і цікавою. Кожного дня вони скрізь бачать працю людини і працюють самі: одягаються, роздягаються, складають власні речі, допомагають накривати на стіл посуд, розкладають матеріал для занять і прибирають своє робоче місце. Кожна дитина виконує цю роботу по різному. Але зацікавлення виявляли дітки до праці дорослих. Під час занять дізнавались про наступне:
— Для чого людина працює?
— Що людині допомагає працювати?
— Що людина отримує, коли працює?
— Які знаряддя праці існують?
— Як називаються професії різних людей?
— Кого називають працьовитими, а кого лінивими і чому?
— Як працювали раніше і як сьогодні?
— Як працюють люди в містах і селах?
— Що саме може виконувати лікар, кухар, продавець тощо?
— Чому мама готує їжу, але вона не кухар?
Ось ці та багато інших цікавих запитань турбували дітей. Ми шукали відповіді на них різними шляхами:
* Прочитали діткам коротенькі оповідання про працю: М. Коцюбинський «Десять робітників» та В.Сухомлинського «Ледача подушка».
* Розповіли про те, що в давнину кожна людина мала певне ремесло і таким чином заробляла собі на життя.
* Розглянули багато ілюстрацій про працю людей.
* Знайомились з існуванням різноманітних фабрик і заводів, на яких виготовляли, чи і зараз виготовляють різні речі: іграшки, одяг, меблі, цукерки тощо.
* Грали в різноманітні дидактичні ігри: «Що і для чого?» (про предмети, матеріали, інструменти), «Хто і що виготовляє?», «Кому що потрібно для роботи?», «Додай слово»(по темі), «Вгадай, що роблю?»
* Виконували мовленнєві вправи: промовляли чистомовки, додавали закінчення до слів у віршиках, підбирали дієслова та прикметники до іменників (Наприклад: Лікар що робить? — оглядає, виписує ліки, слухає, лікує…
Кухар який? — охайний, розумний, обережний, уважний…).
* Вчились складати речення за сюжетними ілюстраціями про працю дорослих.
* Уявляли себе дорослими і ділились своїми враженнями ( Наприклад: Якби, я був продавцем, то продавав би…).
* Гради в сюжетно-рольові ігри: «Будівельники», «Магазин», «Ресторан», «Лікарня».
* Вчились доводити свою точку зору, використовуючи слова тому що.
* Обдумували прислів’я і приказки про працю: «Хочеш їсти калачі, то не лежи на печі», «Любиш кататись, люби і саночки возити».
Під час занять та спостережень в природному довкіллі закріплювали назви птахів та тварин, занесених до Червоної книги, ознайомились з поняттям «Листи-скарги» (коли дітям читають звернення від імені ображеної чи голодної пташки, сухого дерева, брудної річки), спостерігали за поведінкою птахів та підгодовували їх, розглядали кору дерев, прибирали сніжок на майданчику та проводили досліди зі снігом.
На логіко-математичному занятті повторювали назви та особливості геометричних фігур (круг, квадрат, трикутник, прямокутник, чотирикутник, овал, ромб). Порівнювали фігури між собою і знаходили спільне і відмінне. Складали ціле коло з трикутників та рахували по колу. Складали фігуру за зразком зоровим і словесним. Співставляли цифру і потрібну фігуру.
В повсякденному житті багато малювали, грали улюбленими іграшками, доглядали за квіточками в куточку природи, програвали міні-спектаклі, грали в рухливі ігри та влаштовували невеликі змагання.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
РОЗКАЖІТЬ СВОЇЙ ДИТИНІ ПРО ВАШУ ПРОФЕСІЮ, ЩОБ ВОНА МОГЛА ПОЯСНИТИ ДІТКАМ ПРО ЇЇ ОСОБЛИВІСТЬ ТА ВАЖЛИВІСТЬ, ТОМУ ЩО НАСТУПНОГО ТИЖНЯ МИ БУДЕМО ВИВЧАТИ ОСОБЛИВОСТІ КОЖНОЇ ПРОФЕСІЇ ТА ПРЕДМЕТИ, ЯКІ ПОТРІБНІ ЛЮДЯМ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙ.
ДЯКУЄМО ЗА РОЗУМІННЯ. ДО ЗУСТРІЧІ В ПОНЕДІЛОК.
З ПОВАГОЮ ТА ПОБАЖАННЯМИ ПРИЄМНИХ ВИХІДНИХ, ВАШІ ВИХОВАТЕЛІ.
ЦЕНТР ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ "ЗЕРНЯТКО" 
Ой, а я думаю, чого Катя подушку бити почала систематично! Щойно прочитала ЛЕДАЧУ ПОДУШКУ і все стало зрозуміло :))))))
ЛЕДАЧА ПОДУШКА
Маленькій Яринці треба рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся:
— Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати i йти до школи.
— Це подушка в тебе ледача,- відповів дідусь.
— А що ж їй зробити, щоб вона не була ледачою?
— Знаю я таємницю,- пошепки сказав дідусь.- Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками — вона і не буде ледачою.
— Справді? — зраділа Яринка.- Я так i зроблю завтра.
Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити.
Схопилась Яринка швиденько, одяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку — та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко — та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається.